IFTPPІвано-Франківська Торгово-Промислова Палата

IFTPPІФТПП

Beta версія
(0342) 52-33-47

Шановні колеги, до вашої уваги – постматеріал за результатами регіонального круглого столу «Регулювання доступу до нафтогазоносних надр», що відбувся в Івано-Франківську.

14 вер. 2018 р., 16:30:00

Україна має величезні запаси енергоресурсів, проте є імпортозалежною. Запаси природного газу в українських надрах дозволяють повністю забезпечити потреби держави протягом 30 років, а нафти і конденсату – протягом 15-ти. При цьому 81% від потреб у нафті та 44% у газі задовольняється за рахунок імпорту. Державна політика у сфері регулювання доступу до нафтогазоносних надр не досягає своїх цілей і потребує кардинальної зміни підходів.
Проблематику ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 13 вересня під час регіонального Круглого столу «Регулювання доступу до нафтогазоносних надр». Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Експерти BRDO провели системний аналіз регулювання ринку, який свідчить, що кожен четвертий з 83 регуляторних актів у сфері має ознаки незаконного та/або неактуального. Третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики, а галузь функціонує за непрозорих та дискримінаційних умов розподілу прав на користування надрами.
«За 2017 рік не проведено жодного аукціону з продажу спецдозволу на користування нафтогазоносними надрами. 84% прав на користування ними надаються без проведення конкурсних процедур, як правило, діючим учасникам ринку. Доступ до геоінформації штучно блокується адміністративною системою, а надрокористувачі несуть величезні додаткові витрати, витрачаючи щороку 400-800 тис. дол.», - відзначає керівник сектору «Енергетика» BRDO Олексій Оржель, презентуючи дослідження.
Середній показник інтенсивності видобутку вуглеводнів в світі складає 6% від сукупного обсягу запасів на рік, в той час як в Україні – лише 2%. Існуючі родовища переважно виснажені, а для збільшення розвідки та видобутку нових родовищ потрібні значні інвестиції та сучасні технології, не доступні для діючих учасників ринку. При цьому держрегулювання контролює майже всі операції нафтогазовидобувних компаній, що спотворює ринкову модель і перешкоджає розвитку конкуренції. 
Так, процедура надання спецдозволу на користування надрами є дуже складною та провокує зловживання з боку органів влади. Зокрема, означає для бізнесу непрогнозовані видатки на розвиток соціальної інфраструктури, які мали б покриватись за рахунок рентної плати. Її розмір є додатковим фактором дестабілізації, адже змінюється кожні 2 роки.
Ще одним бар’єром на ринку є закрита, неточна і дорога геоінформація. Незважаючи на відсутність прямих законодавчих норм, надрокористувач зобов’язаний викупити у держави всю геологічну інформацію про об’єкт, щодо якого надано спецдозвіл. Такі витрати складають до 800 тис. дол. США щороку, при цьому 70% відповідної інформації є неоцифрованою та застарілою. 
Крім того, діюче регулювання не гармонізоване з практиками ЄС, що також гальмує інтеграцію ринків паливно-енергетичного комплексу та залучення іноземних інвестицій у галузь. Відповідна Директива 94/22/ЄС передбачає забезпечення рівних умов доступу учасників до діяльності з розвідки та видобутку вуглеводнів.
За оцінкою BRDO, для коригування державної політики у сфері доступу до нафтогазоносних надр необхідні комплексні зміни з усунення бар’єрів для розвитку ринку: 
Створити рівні та прозорі умови доступу до надр, зокрема в частині впровадження електронних аукціонів з продажу спецдозволів на користування ними.
Відкрити та зробити безкоштовною державну геологічну інформацію.
Сформувати оптимальні умови оподаткування нафтогазовидобувних компаній.
Імплементувати в українське законодавство положення Директиви 94/22/ЄС.
Розробити механізми залучення інвестицій у нафтогазовидобувну галузь з урахуванням необхідності деконцентрації ринку.